Блог учителя української мови та літератури Оксани Єременко: Досвід роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізька загальноосвітня школа-інтернат№1

Для дітей з наслідками поліомієліту та церебральних паралічів

Використання інноваційних педагогічних технологій для корекції пізнавальної діяльності та особистісних якостей учнів з обмеженими психофізичними можливостями на уроках української мови і літератури

(під час позакласної роботи)

Із досвіду роботи

учителя української мови

і літератури

О. А. Єременко

м. Запоріжжя

2008

Анотація

Представлена робота вчителя української мови і літератури О. А. Єременко на тему «Використання інноваційних педагогічних технологій для корекції пізнавальної діяльності та особистісних якостей учнів з обмеженими психофізичними можливостями на уроках української мови і літератури (під час позакласної роботи)» присвячена створенню системи впровадження і використання інноваційних технологій навчання дітей з обмеженими психофізичними можливостями, особливостям організації та проведення уроків (позакласних годин) за допомогою активних методів пізнання.

Працюючи над даним дослідженням, учитель ґрунтовно опрацював новітні технології сучасної школи, які використовуються на уроках української мови і літератури, пристосував нові методи, прийоми, форми роботи до умов спецшколи-інтернату для дітей з церебральними паралічами, враховуючи корекційно-розвивальну мету, розробив уроки, спрямовані на особливий розвиток дітей з церебральними паралічами.

Використання даного досвіду можливе:

· в закладах подібного типу для дітей з психофізичними вадами;

· для учнів загальноосвітніх шкіл із затримкою психічного розвитку;

● для індивідуальних занять з дітьми, що мають обмежені можливості.

Зміст

I. Вступ. Специфіка навчально-виховного процесу в школі-інтернаті для дітей з церебральним паралічами та наслідками поліомієліту. …………………………………………………….	3
II. Актуальність, провідна педагогічна ідея, новизна, ефективність роботи, перспективність дослідження. …………	4
III. Наукове обґрунтування досвіду …………………………….	7
IV. Послідовність роботи ………………………………………...	11
V. Опис роботи 1. Інтерактивні методи як засіб активізації та корекції пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови і літератури. ………………………………………................ 2. Впровадження і використання проектного методу в старших класах. ……………………………………………… 3. Роль позакласних заходів у розкритті творчого потенціалу дітей з церебральними паралічами. …………...	15 18 20
VI. Висновок …………………………………………………….	21
VII. Список використаних джерел ……………………………….	22
VIII. Додатки. Практична частина 1. Додаток 1 Листи корекції ………………….……… 2. Додаток 2 Спільний проект ………………………… 3. Додаток 3 Літературно-музична година …………….	25 30 49

I. Вступ. Специфіка навчально-виховного процесу в школі-інтернаті для дітей з церебральним паралічами та наслідками поліомієліту

Національна доктрина розвитку освіти в Україні визначила стратегічну мету – створити умови для розвитку, самовизначення й самореалізації кожної особистості як громадянина України.

Ця мета окреслена в навчальних програмах з української мови і літератури, і виконання задач щодо її досягнення набуває особливої актуальності у роботі з дітьми, що мають обмежені психофізичні можливості.

В школі-інтернаті для дітей із наслідками поліомієліту та дитячих церебральних паралічів, яка є спеціальним навчально-виховним та лікувально-відновлювальним закладом, особливість педагогічного процесу полягає саме в його корекційній спрямованості.

На уроках вивчення української мови та літератури в школі-інтернаті останнім часом активно запроваджуються та використовуються сучасні новітні педагогічні технології з метою корекції пізнавальної діяльності, в процесі якої відбувається формування цінностей особистості.

З’ясовуючи специфіку педагогічної роботи з дітьми, які мають мовленнєві вади та опорно-рухові порушення, В. Сластьонін [20] пропонує розглядати корекційно-педагогічну діяльність як невід’ємну складову педагогічного процесу, що насамперед вирішує проблеми реабілітації та соціальної адаптації дітей-інвалідів, розвиток їх творчого потенціалу, самореалізації, інтеграції їх у суспільство, підготовки до вибору професії, продовження навчання в інших навчальних закладах, формуванню життєво необхідних практичних умінь і навичок.

II. Актуальність, провідна педагогічна ідея, новизна, ефективність роботи, перспективність дослідження

Інвалідність, яка пов’язана з дитячими церебральними паралічами – частина в структурі інвалідності в цілому. Це дуже тяжке захворювання організму, що накладає відбиток на зовнішній і внутрішній стан людини і супроводжує її протягом усього життя. Незважаючи на це, інваліди такої категорії займають вагоме місце в прогресивному житті суспільства; багато людей-інвалідів є талановитими вченими, художниками, спортсменами, успішно працюють у виробничих сферах, реалізовуючи себе.

Але стрімкі темпи розвитку суспільства «потребують людей, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в новому оточені» [21]. Вимоги суспільства орієнтують систему освіти, зокрема сучасну лінгводидактику, на впровадження в навчально-виховний процес новітніх технологій, що створили б умови для розвитку й самореалізації творчої особистості, здатної самостійно мислити, приймаючи нестандартні рішення.

Інноваційні технології сьогодні активно апробовуються та успішно використовуються у багатьох загальноосвітніх школах України, особистісно зорієнтоване навчання стало реальністю української школи. Підтвердження цьому – численні публікації, круглі столи, конференції, щире «так» учителів у відповідь на запитання, чи використовують вони у своїй роботі інновації.

Але чути «так» у відповідь на це запитання від учителів, які працюють з учнями-інвалідами? Чи застосовуються новітні технології навчання у спецшколах для дітей з особливими потребами?

На жаль, сьогодні шляхи впровадження інноваційних технологій в освітньо-виховний процес у спеціальних школах-інтернатах для дітей з обмеженими психофізичними можливостями є малодослідженими. Над проблемами нової стратегії розвитку корекційної педагогіки працюють В. Синьов, А. Шевцов [19]; інтеграція інтерактивних технологій висвітлена в працях учителя української мови С. Радзіх [16], учителя історії Н. Мірніченко [12], застосування проектного методу – у дослідженні Л.Черкесової, учителя хімії і біології[22].

Практика роботи з дітьми на уроках української мови та літератури в школі-інтернаті для дітей із наслідками поліомієліту та дитячих церебральних паралічів свідчить, що серед усього арсеналу новітніх методів і прийомів, які вже знайшли своє призначення у масовій школі, виокремлюються ті методи, які полягли би в основу спеціальних педагогічних технологій і реалізувалися в роботі з дітьми, що мають обмежені можливості.

Актуальність даного дослідження в тому, що воно окреслює оптимальні шляхи досягнення обов’язкових результатів навчання і виховання та корекції пізнавальної діяльності, особистісних якостей учнів з обмеженими психофізичними можливостями на уроках української мови і літератури (під час позакласної роботи) за допомогою впровадження та практичного використання нових технологій навчання.

Провідна педагогічна ідея. В роботі з дітьми, що мають психофізичні вади, необхідно основні зусилля спрямувати на виправлення недоліків їх пізнавальної діяльності та корекції особистісних якостей, формуванню життєво необхідних практичних навичок та компетентностей дитини в процесі навчання української мови та літератури.

Новизна досвіду. В цілому цей досвід за інноваційним потенціалом можна назвати комбінаторним. Працюючи над даним дослідженням, учитель ґрунтовно опрацював новітні технології сучасної школи, які використовуються на уроках української мови та літератури, пристосував нові методи, прийоми, форми роботи до умов спецшколи, враховуючи при цьому коригуючу мету, розробив уроки та позакласні заходи, спрямовані на особливий розвиток дітей з церебральними паралічами.

Ефективність роботи. Досвід роботи з дітьми, які мають особливі потреби, показав, що застосування інновації на практиці – складний, системний процес, який вимагає від учителя-словесника багато часу для ґрунтовної підготовки, але за умови врахування всіх складових цього процесу при застосуванні нестандартних методів, прийомів, форм на уроці, результативність діяльності учнів порівняно вища, ніж за умови використання традиційних методів. Наявний коригуючий вплив: виправляються недоліки кожного учня, урок пожвавлюється, стає цікавішим, динамічнішим, що відповідно впливає на пізнавальну активність учнів. Особистісно-орієнтоване навчання забезпечує комфортні умови навчання і розвитку кожної дитини, формує інтелектуальність, самостійність, творчість особистості.

Перспективність цього дослідження очевидна: учитель може й надалі використовувати ті методи, прийоми і форми роботи, які вже апробовані на практиці і мають наявний коригуючий вплив та значною мірою підвищують активність, інтерес учнів з обмеженими можливостями; а також є перспектива, спираючись на даний досвід, додавати, розширювати арсенал методів і прийомів, інтегрувати такі форми роботи, які не використовувались раніше у спецшколах-інтернатах.

III. Наукове обґрунтування досвіду

Дитячі церебральні паралічі – група синдромів, що є наслідками ураження мозку. Характерна особливість церебральних паралічів – порушення рухової активності дитини, затримка психічного та мовленнєвого розвитку.

За характером рухових порушень це захворювання, згідно з класифікацією К.О.Семенової [17], розподілено на п’ять основних форм:

1. Спастична форма

2. Геміпаретична форма

3 Гіперкінетична форма

4 Атонічно-астатична форма

5 Подвійна геміплегія

Діти із статистичною формою мають підвищений м’язовий тонус задніх та передніх груп м’язів ніг, м’язовий дисбаланс; внаслідок цього їм складно стояти на ногах і пересуватися. Часто патологічний процес охоплює і м’язи рук.

При геміпаретичній формі ушкоджений один з боків тіла, рука чи нога.

Діти з гіперкінетичною формою здійснюють мимовільні рухи, які заважають вести цілеспрямовану діяльність, порушується координація дій.

Атонічно-астатична форма дуже тяжка, зустрічається приблизно у 5% хворих на ДЦП і призводить до труднощів підтримування рівноваги в процесі стояння, ходи.

Рідкою формою паралічу є подвійна геміплегія, за якою патологічний процес охоплює верхні та нижні кінцівки з обох боків тіла. Ця форма захворювання є дуже тяжкою, практично не піддається лікуванню.

Окрім рухових порушень у дітей із наслідками поліомієліту та дитячих церебральних паралічів спостерігаються інші розлади найважливіших компонентів вищої нервової та психічної діяльності, в тому числі мовленнєві: порушення мовленнєвого гнозису (розуміння мовлення) та мовленнєвого праксису (використання мовлення як засобу спілкування й мислення) на різних рівнях інтеграції; розлади регуляції цілеспрямованості нейрофізіологічних функцій.

При порушенні іннервації мовленнєвого апарату виникає дизартрія (порушення артикуляції), а також дизлалія (фонетично неправильна вимова деяких звуків). Ураження моторного центру мовлення часто приводить до моторної афазії (порушення усного мовлення) та аграфії (порушення письмового мовлення).

Приклад. Ірина М., учениця 12 класу.

Ірина самостійно не будує зв’язних усних висловлювань, на питання учителя відповідає «так» або «ні», повсякденне усне мовлення характеризується бідністю словникового запасу, невиразністю. Такі види робіт, як усний переказ, усний твір, діалог виконує на початковому рівні. Але Ірина М. на середньому рівні складає письмові висловлювання: твори, перекази, розкриваючи при цьому тему, порівнюючи, узагальнюючи. Припускається лексичних, граматичних, орфографічних помилок на письмі.

Отже, учні з афазією розуміють мовлення, але не можуть усно відтворити або скласти власне зв’язне усне висловлювання, оскільки втратили або не мають «пам’яті мовленнєвих прийомів» [3, с.123].

Приклад. Анатолій Ш., учень 12 класу.

Анатолій відповідає усно на запитання за змістом тексту, користуючись планом, будує зв’язні усні висловлювання, аргументує власну думку. Усне мовлення виразне, образне, із задоволенням декларує вірші на сцені. Але письмові перекази, твори, диктанти (всі види) виконує на початковому рівні.

Таким чином, дітям з аграфією складно відтворювати висловлення на письмі, але списування можливе, оскільки «працює» зоровий аналізатор.

Діяльність учнів з мовленнєвими порушеннями підлягає корекції.

Слід зазначити, що у дітей, хворих на церебральний параліч, нерідко спостерігається затримка розумового розвитку, але здібність такої дитини до навчання може залишатися на достатньому рівні. За допомогою певних індивідуальних корекційних заходів розумової та мовленнєвої діяльності цих учнів можливо досягти певних результатів засвоєння програмного матеріалу масової школи.

У дітей, що мають легкий ступень недоумства (дебільність), здібність до навчання загальмована, інтелект не відповідає віковим особливостям: вони не можуть засвоювати програму загальноосвітньої школи, а навчаються за спеціальною, допоміжною програмою. Крім того, нерідко серед дітей-олігофренів у ступені дебільності спостерігається втрата придбаних навичок на фоні регресу вищих кіркових функції. На рівні діяльності орієнтація в практичних побутових питаннях достатньо адекватна, але уражені вищі рівні психіки: абстрактне мислення, логічний аналіз.

Приклад. Марія Ш., учениця 7-Б класу (допоміжна школа).

Марія дисциплінована, старанна дівчина. Поведінка в побуті адекватна: володіє навичками самоконтролю, завжди охайна, відповідальна. На уроках уважна. Але може виконувати завдання лише репродуктивного характеру (списування, читання). Ця учениця не може відповідати на запитання за змістом, переказувати прослуханий або прочитаний тест (його частину). Прислів’я «Без труда нема плода», метафори «золоті руки», «кам’яне серце» розуміє буквально, не може розтлумачити їх переносного значення. Практично не володіє здібністю критично осмислювати матеріал: порівнювати, узагальнювати, співставляти. Не може самостійно виправляти помилки в письмовій роботі. Швидко стомлюється.

У школярів з даною патологією розвитку переважає механічна пам’ять, запам’ятовуються переважно емоційно яскраві враження.

В процесі оволодіння мовленням, за умови корекції пізнавальної діяльності, в учнів значно підвищується до складних смислових асоціації, до засвоєння абстрактних понять.

Дисоціація між механічною і смисловою пам’яттю особливо помітна у дітей-олігофренів у ступені дебільності: достатньо добре розвинута механічна пам’ять, але помітно знижена смислова.

Приклад. Євген Г., учень 7-Б класу (допоміжна школа).

Євген швидко вчить напам’ять вірші, скоромовки, прислів’я, але зміст прочитаного (прослуханого) тексту майже не запам’ятовує. Не може швидко знайти необхідну сторінку підручника, не орієнтується в оформленні сторінок зошита.

Аналізуючи психофізичні властивості учнів з наслідками поліомієліту та дитячих церебральних паралічів, слід наголосити на неоднорідності психічних розладів: у дітей втрачається здібність до перспективного планування, виникає абулія (слабовілля), апатія, втрата ініціативності, або навпаки, часто спостерігається ейфорія, зниження самокритики, неохайність, втрата почуття дистанції між людьми.

Недостатньо сформована зорово-просторова функція. У дітей, хворих на церебральний параліч, формується руховий стереотип «ігнорування» одного з кутів зору (дитина пише лівою рукою, але очі фіксує в правому куті зору під впливом рефлексу).

Таким чином, тільки після діагностування шляхів корекційного впливу на діяльність кожної дитини окремо вчитель обирає такі методи, прийоми, форми організації навчальної діяльності, які будують спрямовані на засвоєння програмових вимог учнями з наслідками церебральних паралічів, а також на виконання корекційних задач, подолання психічних і фізичних недоліків дітей та їх подальший цілісний особистісний розвиток.

Визначення змісту корекційної роботи, постановка корекційних задач поряд із задачами навчальними, розвивальними та виховними на кожному конкретному уроці української мови та літератури сприятиме індивідуалізації педагогічного процесу з дітьми, які мають вади психофізичного розвитку.

IV. Послідовність роботи

Методика роботи вчителя-словесника у спеціальному закладі повинна ґрунтуватися насамперед на поєднанні освітньо-виховної та корекційно-розвивальної спрямованості, а це можливо лише за умови обізнаності вчителя з усіма компонентами розвитку особистості дитини, структурою її дефекту, як загальною (властивою розумовій відсталості), так і індивідуальною (якісно відмінною у кожного учня). Тісний взаємозв’язок вчителя-предметника з логопедом, лікарями, шкільним психологом з метою діагностування та планування корекційної роботи на уроках – невід’ємна частина навчально-виховного процесу в спеціальній школі.

Освітньо-виховна та корекційно-розвивальна робота на уроках української мови, літератури та в позакласний час у школі-інтернаті проводиться системно й послідовно.

Спочатку вчитель ознайомлюється з теоретичними питаннями дефектології, новітніми методиками допоміжної школи, новими сучасними педагогічними технологіями. Аналізує порушення у дітей з церебральними паралічами та їх наслідки, ознайомлюючись з особливостями діагнозу та індивідуальною структурою дефекту кожної дитини. Формулює індивідуальні корекційні задачі (додаток№1, табл.2), проводячи діагностику навчальних досягнень учнів за допомогою диференційованих завдань. На початку навчального року складає листи корекції, які відбивають порушення, дефекти, особливості психічних процесів кожної дитини, принципи диференціації навчальної діяльності, результати роботи з кожного виду мовленнєвої діяльності(аудіювання, читання вголос/мовчки, письмовий твір). Окреслює засоби корекційної роботи(додатки№1,2,3). Поступово відбирає і «апробовує» інноваційні методи навчання на уроках української мови та літератури. Виокремлює ті методи, які знайшли своє застосування і є ефективними в роботі з аномальними дітьми: робота в парах, в малих групах, групова робота, «мікрофон», взаємне навчання, само -оцінювання, рольова гра, спільний проект, метод емпатії. Отже, вчитель послідовно включає новітні методи, форми, прийоми в перспективне планування, створюючи, таким чином, систему корекційної роботи з дітьми, що мають обмежені психофізичні можливості.

Далі наведена таблиця 1, яка демонструє систему роботи на уроках української мови, літератури, позакласну роботу в спеціальній школі-інтернаті.

Таблиця 1

Рік	Самоосвіта	Корекційна, діагностична робота	Практична робота
Рік	Самоосвіта	Корекційна, діагностична робота	На уроках, факультативах	В позакласний час
2002/03	Вивчення теоретичних питань дефектології. Ознайомлення з діагнозами дітей.	Аналіз порушень у дітей з церебральними паралічами та їх наслідки	Апробація активних методів 1. Відкритий урок – рольова гра з української літератури «Микола Джеря» (за твором І.Нечуя-Левицького) 2. Відкритий урок з української мови «Аналіз помилок в творчих переказах»	Проведення загальношкільного свята-змагання «Козацькому роду -нема переводу»
2003/04	Сумісна робота з лікарями (психоневрологом, ортопедом), вихователями.	Розробка засобів корекційно-розвивальної роботи. Складання листів корекції.	Застосування на уроках мови активних методів: робота в парах, взаємоперевірка, вільний диктант, ситуативна гра, самоаналіз.	Проведення загальношкільного ранку «Тарасовими стежками»
2004/05	Сумісна робота з лікарями, логопедом. Визначення індивідуальної структури дефекту кожної дитини.	Оновлення та ведення листів корекції навчальної діяльності учнів. Діагностування результатів.	Особистісно зорієнтоване навчання . Застосування на уроках методу емпатії: урок-екскурсія, робота з репродукціями картин. Диференціювання знань.	Проведення загальношкільного заходу «Українські сміхотворці»
2005/06	Ознайомлення з останніми методиками допоміжної школи. Вивчення сутності технологій інтерактивного навчання.	Формулювання індивідуальних корекційних задач. Оновлення листів корекції.	Застосування на уроках української мови та літератури інтерактивних методів: робота в парах, в малих групах, «мікрофон», саморефлексія.	Проведення літературно-музичного свята в 6-11 класах «До Лесиного віночка»
2006/07	Вивчення теоретичних розробок, які включають застосування нових технологій. Проектування системи поетапного введення інтерактивних методів у навчальний процес	Діагностування шляхів коригуючого впливу. Оновлення листів корекції.	Узагальнення практичного досвіду. Аналіз ефективності нових методів. Вивчення методу дослідження. Планування спільного проекту - дослідження «Риторика. Виступ із доповіддю. Складання творчого альбому»	Проведення літературно-музичної години «Без верби і калини – нема України»
2007/08	Ознайомлення з публікаціями в періодиці, які висвітлюють сучасні нові технології навчання. Сумісна робота з шкільним психологом	Формулювання індивідуальних корекційних задач. Ведення листів корекції. Психологічне тестування дітей	Застосування активних методів роботи. Відкритий урок з української мови «Риторика. Виступ із доповіддю. Щастя. Як ми його розуміємо». Складання спільного проекту (творчого альбому). Диференціювання завдань. Робота з тестами.	Планування і підбір матеріалу до загальношкільного свята «Народ скаже – як зав’яже»

V. Опис роботи

1. Інтерактивні методи як засіб активізації та корекції пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови і літератури.

Використання інтерактивних методів навчання в спецшколі-інтернаті має системний характер.

Нові технології доцільно впроваджувати послідовно: від простішого до більш складного, враховуючи при цьому корекційну мету. Вчитель розпочав свою роботу з таких методів і прийомів: взаємне навчання, парне читання, парний переказ, взаємоперевірка письмових робіт, обмін думками в парі, спільні відповіді на запитання, діалог.

Робота в парах може бути проведена в межах виконання окремої вправи, як елемент уроку, як форма уроку. Працюючи в парі, діти звикають слухати один одного, вчаться виробляти спільне рішення, формують уміння взаєморефлексії, взаємооцінювання.

Приклад. Урок розвитку зв’язного мовлення в 7-А класі. Тема: «Переклад тексту художнього стилю з російської мови на українську». Мета: удосконалювати вміння перекладати тексти художнього стилю, користуватися словниками. Розвивати навички усного і писемного мовлення, поширювати лексичний запас, тренувати пам’ять. Виховувати дружнє ставлення до однокласників, вміння працювати разом, почуття взаємоповаги, відповідальності, толерантності.

Корекційні задачі. Клас неоднорідний за ступенем дефектів психофізичної сфери, за віковими особливостями, за інтелектуальним розвитком, за лідерськими якостями, за інтересами і нахилами, за статтю (у класі одна дівчина – за інтелектуальними даними вона найсильніша)

На цьому уроці клас можна умовно поділити на три групи: «слабкі»-«середній розвиток»-«сильні» діти. Отже, основна корекційна мета: «підтягнути» слабких до рівня середніх, середніх – до рівня сильних, а сильним дати змогу виявити творчі здібності, стимулювати їх інтелектуальні можливості.

Після того, як оголошено тему, мету, завдання уроку, ознайомлено дітей з варіантами тексту російською мовою, визначено тему, основну думку, стиль, тип тексту, учні згадують правила користування перекладними словниками. Далі учитель пропонує роботу в парах, проводить інструктаж, окреслює час, за який треба виконати завдання.

Принцип поділу на пари в даному класі на даному уроці: одна пара – сильний/сильний, всі інші – слабкий/середній. Пара сильний/сильний – це консультант і експерт. Вони одночасно можуть здійснювати переклад і консультувати інших.

Результат роботи для кожної пари: один екземпляр письмового тексту-перекладу. Як правило, швидше досягає результату пара найсильніших учнів-консультантів. Вони сигналізують про це вчителю, потім отримують картку-зразок і самостійно перевіряють та оцінюють свою роботу. Вчитель підсумовує результат роботи цієї пари. Тепер обидва учні можуть виконувати функцію консультантів (допомагати тим, хто не встигає впоратися за певний час) та експертів (перевіряє роботу інших пар). Під час рефлексії представник кожної пари озвучує напрацьоване, а учні-експерти можуть доповідати про результати роботи інших пар, оцінювати її, а також здійснити самоаналіз, керуючись зауваженнями вчителя.

Ефективність даного методу очевидна: якщо за умов традиційної форми роботи втрачалося 35-40 хвилин, то за умов взаємонавчання – 20-25 хвилин. При самостійній роботі з перекладом діти, особливо слабкі, швидко втомлюються, втрачають інтерес, а робота в парі спонукає учнів до критичного мислення, значно підвищує пізнавальну активність, коригує усну та писемну діяльність, стимулює до творчості (кожна пара демонструє власні варіанти художнього перекладу, інтерпретує різноманітні можливості лексики, стилістики, граматики), а це, в свою чергу сприяє розвиткові навичок спілкування, вміння вести дискусію, обмінюватися ідеями.

Однією з найефективніших інтерактивних технологій колективно-групового навчання дітей з вадами розвитку є обговорення проблеми в загальному колі. Мета прийому – пояснити певні положення, привертаючи увагу учнів до складних або проблемних (дискусійних) питань.

Приклад. На уроці літератури в 9-А класі під час вивчення життєвого і творчого шляху Г.Сковороди вчитель ставить проблемне питання: «Доведіть, що життя Григорія Савича Сковороди – своєрідний подвиг».

Стільці розташовані по колу, кожний учень висловлюється за бажанням. Обговорення триває доки, поки є бажаючі обмінятися думками. Учитель бере слово на кінець обговорення і підводить загальний підсумок. Можна запропонувати учням «уявний» мікрофон, діти передаватимуть його один одному, по черзі. Така форма дозволяє навіть слабким дітям вивільнити свій творчий потенціал, сприяє активізації та корекції пізнавальної діяльності аномальних дітей, виправленню мовленнєвих вад (школярі вчаться говорити лаконічно, виразно, чітко) та усуванню внутрішньоособистісних або міжособистісних конфліктів.

Велику роль у соціально-психологічній адаптації дітей з психофізичними вадами відіграють технології ситуативного моделювання.

Симуляції, імітаційні ігри спрямовані на відтворення відомих дій. Розігрування ситуацій за ролями імітує реальну ситуацію, що надає учням можливість діяти «наче насправді».

Під час уроку з української літератури за творчістю І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря», який був проведений у формі рольової гри, учитель поділив клас на три творчі групи: артисти-критики (дослідники творчості)-автор. Кожна з груп розробляла і обдумувала ситуації своїх ролей. В результаті вирішувалося проблемне питання: «Чому повість «Микола Джеря» має щасливий фінал?»

Діти з порушенням психофізичної сфери, на відміну від здорових дітей, з великими труднощами спримають художній твір в цілому, їм складно аналізувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, запам’ятовувати матеріал, відтворювати його. Глибшому сприйманню твору сприяло використання під час уроку-гри взаємодії різних видів мистецтва: літератури, музики, живопису, театру, образотворчого мистецтва.

Таким чином, донесення одного мистецтва через інше сприяло формуванню емпатійної [5] здатності дітей з вадами розвитку, посилило їх емоційні переживання.

Отже, завдяки ситуативному моделюванню та методу емпатії досягається емоційне вживання в текст, учень вчиться співпереживати, співчувати героям твору, а це певним чином хвилює серце дитини, знаходить відгук в її душі. Метод емпатії коригує психічну активність учнів, розвиває особистісні якості, активізує ті психічні стани, які дитина, хвора на церебральний параліч, не відчувала раніше.

На такому уроці панує атмосфера невимушеності, безпосередності, учень відчуває себе рівноправним партнером спілкування, коли з ним рахуються, як з особистістю. Це забезпечує кожній хворій дитині право на самобутність, унікальність, індивідуальність розвитку, сприяє зосередженню уваги на особистісних досягненнях.

2. Впровадження і використання проектного методу в старших класах.

Практика роботи в старших класах спеціальної школи-інтернату в 2006/08 навчальних роках довела, що впровадження і використання проектного методу на уроках української мови є цілком доцільним і ефективним. Підтвердженням цьому є урок-презентація результатів дослідницької діяльності, проведений у 12-му класі на тему «Риторика. Виступ із доповіддю «Щастя. Як ми його розуміємо?» Складання та представлення альбому творчих робіт».

Тип проекту: дослідницький. Визначаючи тему цього проекту, його мету, вчитель мав на увазі, що діти-інваліди цього класу виявляють «почуття дорослості» і прагнуть усвідомлювати себе особистістю, поглянути на себе «збоку», навчитися аналізувати та оцінювати результати власної діяльності, визначати життєві пріоритети.

Мета проекту: дослідити проблему поняття «щастя» в особистому розумінні, аргументувати свою думку, пов’язати її з суспільною думкою.

Результат проекту – усний виступ перед аудиторією із доповіддю, складання альбому з творчими роботами на тему: «. Щастя. Як ми його розуміємо?»

Згідно з метою проекту, кожний учень обрав свою, особисту тему: висвітлити поняття «щастя» у власному розумінні, використовуючи при цьому знання, вміння та навички з української мови, української та зарубіжної літератури , інформатики, психології, етики, застосовуючи на практиці вміння красномовно висловлюватися перед аудиторією.

В процесі роботи для кожного учня було вмотивовано його навчальну діяльність, поставлено низку розвивальних і корекційних задач, які вирішувалися поступово [додаток 2, таблиця 4].

Основні задачі проекту.

1. Розвивати пізнавальні навички учнів з обмеженими психофізичними можливостями.

2. Формувати вміння самостійно (або за допомогою вчителя – для слабких дітей) конструювати свої знання.

3. Виробляти вміння орієнтуватися в інформаційному просторі.

4. Активно розвивати критичне мислення учнів з особливими потребами розвитку.

5. Коригувати пізнавальну діяльність та особистісні якості дітей, індивідуалізуючи навчальний процес, спрямовуючи його на суб’єктивне пробудження та розвиток особистості старшокласника.

Самостійність в інтелектуально-творчій діяльності та формування основних компетентностей особистості визначили певний виховний вплив даного заходу та забезпечили успіх практичної діяльності.

3.Роль позакласних заходів у розкритті творчого потенціалу дітей з церебральними паралічами.

Одним із засобів розширення асоціативних уявлень учнів з обмеженими психофізичними можливостями, збагачення їхнього суб’єктивного світосприймання і відчуття є позакласні заходи, які завдяки міжпредметним зв’язкам (українська література, мова, народознавство, музика, ритміка, образотворче мистецтво, художня праця) виконують комплексну реабілітаційну функцію у розвитку сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфер особистості.

У стародавніх індійських трактатах стверджується, що за допомогою звуків можна лікувати хворих людей. Якщо вимовляти голосні або співати, можна з часом позбутися деяких вад мовленнєвого апарату, відпрацювати артикуляцію.

Спілкування з мистецтвом підвищує психічну активність дітей-інвалідів, поліпшує настрій.

Під час танців укріплюються м’язи рук, ніг, покращується координація рухів. Крім того, народна творчість програмує національну ідентичність дитини, формує її національну свідомість, сприяє національному ототожненню.

Проведення таких шкільних заходів: свята-змагання «Козацькому роду- нема переводу»; літературного ранку «Тарасовими стежками», свята гумору «Українські сміхотворці», літературно-музичних годин «До Лесиного віночка», «Без верби і калини – нема України» сприяє розвиткові креативних здібностей дитини, вивільненню її творчого внутрішнього потенціалу, корекції, вихованню, збагаченню духовної сфери.

Отже, позакласні заходи, які природно моделюють ігрові форми літературної та мистецької діяльності, є невід’ємною частиною освітньо-виховної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми, що мають порушення психофізичного розвитку, а також важливою ланкою естетичного виховання і гармонізації особистості.
VI. Висновок

Використання нових технологій навчання дітей з церебральними паралічами – не самоціль, а засіб створення на уроці атмосфери співдружності, доброзичливості, взаєморозуміння, взаємопідтримки.

Активні методи сприяють розвиткові в учнів з психофізичними недоліками критичного мислення, оптимального засвоєння навчального матеріалу, підвищенню пізнавальної активності та виробленню певних компетентностей. У процесі активної діяльності на уроках української мови та літератури, а також у позакласний час, відбувається формування цінностей особистості, що дозволяє дітям-інвалідам успішно адаптуватися в сучасному суспільстві.

Але практика роботи з дітьми, які мають особливі потреби, довела, що недопустимо механічно переносити принципи та системи інноваційних педагогічних технологій масової школи до навчально-виховного процесу спеціальної школи-інтернату. Впроваджувати інновації в роботу з нашими дітьми треба системно, поступово, крок за кроком, враховуючи специфіку дефекту кожного учня, його вікові особливості, соціальну ситуацію та життєвий досвід.

Визначення й урахування корекційних задач, поряд з навчальними і розвивальними, є важливим фактором соціально-педагогічного впливу на утвердження ядра особистості.

VII. Список використаних джерел

1. Алексєєва Т. Розвивальне навчання – основа формування творчої особистості// УМЛШ. – 2003 - №5 - с.17-19.

2. Архипова Е.Ф. Коррекционная работа с детьми с церебральными параличами. М., 1989.

3. Бадалян Л.О. Детская неврология. Уч. пособие. – М.: Медицина, 1975. – с.120-125.

4. Бадалян Л.О., Темин П.А., Заваденко Н.Н. и др. Прогрессирующая мышечная дистрофия у детей и подростков.// ВНИИМИ: Обзорная информация: серия «Охрана материнства и детства». 1988.

5. Босак С. Методи особистісно-орієнтованого навчання// УМЛШ. – 2003. №8. – с.37-41.

6. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. – М. Изд. МГУ, 1985.

7. Дорошенко О.А. Нестандартність при вивченні української мови в середній школі// УМЛШ. – 1990. - №2-3. – с.21-33

8. Иваницкая И.Н. Детский церебральный паралич (обзор литературы)// Альманах «Исцеление». М., 1993.

9. Ипполитова М.В., Мастюкова Е.М. Нарушение речи у детей с церебральным параличом. М., 1985.

10. Калижнюк Э.С. Психические нарушения при детских церебральных параличах. Киев, 1987.

11. Концепция интегрированного обучения лиц с ограниченными возможностями здоровья (со специальными образовательными потребностями)// Актуальные проблемы интегрированного обучения. М., 2001.

12. Мирниченко Н.Н. Использования активных методов обучения для коррекции познавательной деятельности учеников с детскими церебральными параличами и другими нарушениями опорно-двигательного аппарата. – Запорожье: ЗСШИ№1, 2004.

13. Могила Н. Система інноваційних методів як засіб реалізації диференційованого навчання// УМЛШ. – 2003. - №5. – с.13-16.

14. Пентилюк М., Горюшкіна О., Нікітіна А. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови// УМЛШ. – 2006. - №1. – с.5-9.

15. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтегровані технології навчання. – К.: А.С.К., 2005.

16. Радзіх С. Інтеграція інтерактивних технологій на уроках української словесності. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – 64с.

17. Семенова К.А. Лечение двигательных расстройств при детском церебральном параличе. М., 1979.

18. Садовнікова О. Метод проектів на уроках української мови як засіб формування пізнавально-творчих умінь старшокласників// УМЛШ. – 2007 - №4. – с.8-13.

19. Синьов В.Н. Корекційно-виховна спрямованість навчально-виховного процесу допоміжної школи// Введення в історію олігофренопедагогіки / Під ред. А.І. Капустіна. – Донецьк.: ТОВ «Либідь», 1996. – с.10-20.

20. Сластьонін В. Основи корекційної педагогіки. – М.: Академія, 1999. – с.21-24.

21. Фасоля А. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури у 5-7 класах: системність і систематичність// УМЛШ. – 2007. - №6 – с.20-24.

22. Черкасова Л.В. Практична діяльність учнів на уроках біології, екології, позакласних заходах як засіб корекції психофізичних недоліків у дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП. – Запоріжжя: ЗСШІ№1, 2008.

23. Шипицына Л.М., Назарова Н.М. Общее и специальное образование: интеграция и дифференциация// Специальная педагогика. М., 2000.

24. Шипицына Л.М., Мамайчук И.И. Психология детей с нарушениями функций опорно-двигательного аппарата: Учеб. пособие. – Гуманитарное изд. центр. ВЛАДОС, 2004. – 368.

Таблиця 2

ПІ	Аналіз порушень та їх наслідки	Задачі корекційної роботи	Засоби корекційної роботи
Катерина	Обмежений словниковий запас, підвищена психічна виснажуваність, нестійка емоційна поведінка, роздратованість, швидка зміна настрою, втомлюваність. Несформованість семантичного боку мовлення, загальмованість процесів аналізу та синтезу. Незначне порушення пам’яті, недостатня сформованість навичок читання та письма.	Корекція психічної діяльності, корекція мовленнєвих процесів, видів діяльності: діалогу, усного та письмового монологічного мовлення. Розвиток пам’яті, логічного мислення, навичок аналізу та синтезу, абстрактного мислення.	Створення атмосфери доброзичливого, довірливого спілкування, заохочення до накопичення і позитивної зміни властивості особистості, до нових результатів. Уникнення конфліктних ситуації, застосування спеціальної наочності, наявність нервово-психологічної підготовки, диференціювання класних і домашніх завдань.
Олександр	Знижений ступень інтелекту та рівень знань, уявлень. Підвищена психічна стомлюваність як наслідок ураження ЦНС, немає потрібної направленості у навчальній діяльності, знижений інтерес до навчання, наявна пасивність. Пам’ять недовготривала, уповільненість реакції, рухів. Односкладні відповіді на запитання, недостатня сформованість навичок усного та писемного монологічного та діалогічного мовлення.	Викликати інтерес до навчання, заохочувати на досягнення позитивних результатів, корекція пізнавальної та мовленнєвої діяльності: розвиток критичного мислення, зв’язного мовлення, збагачення словникового запасу. Корекція дрібної моторики рук. Корекція емоційної сфери, підвищення якості уваги.	Створення умов, за яких учень зацікавиться роботою. Чітка мотивація. Проведення нервово-психологічної підготовки, суворе дотримання санітарно-гігієнічного режиму. Застосування спеціальної наочності, заохочення до групової форми діяльності, створення комфортних умов навчання. Диференціація завдань. Систематичний контроль за результатами роботи. Виховання впевненості у власних силах.
ПІ	Аналіз порушень та їх наслідки	Задачі корекційної роботи	Засоби корекційної роботи
Олена	Затримка психічного розвитку, знижений ступень інтелекту. Обмежений запас знань і уявлень. Спастика кінцівок лівої руки. Аграматизм усного і письмового мовлення. Стомлюваність як наслідок ураження ЦНС (виявляється на 10-15хвилині уроку). Порушення артикуляції. Пасивність, недовготривалість пам’яті.	Коригувати психофізичну діяльність, прищеплювати інтерес до навчання, заохочення на досягнення позитивних результатів. Корекція дрібної моторики рук. Розвиток пам’яті, логічного мислення. Тренування артикуляційного апарату.	Проведення нервово-психологічної підготовки, фізпауз, що спрямовані на корекцію дрібної моторики рук. Розвиток наочно-образного та асоціативного мислення. Спеціальні вправи з корекції зору, застосування наочності. Дозування навчального матеріалу. Застосування методів психологічної релаксації. Обов’язкова диференціація завдань.
Ганна	Спастика кінцівок ніг. Підвищена стомлюваність як наслідок ураження ЦНС (виявляється на 20 хвилині уроку). Знижений рівень мотивації, нестабільність психічних процесів. Наявні незначні емоційно-вольові розлади. Інтелект збережений, але знижена пізнавальна активність.	Підвищувати пізнавальну активність, коригувати психічні процеси. Розвивати навички писемного мовлення, критичного мислення. Стимулювати інтелект, уважність. Виправляти емоційно-вольові розлади	Розвивати асоціативну пам’ять. Чітко мотивувати діяльність. Стимулювати і підтримувати ініціативу, урізноманітнювати форми і методи роботи, які розвивають креативне мислення. Створювати комфортну атмосферу спілкування, уникати конфліктних ситуацій. Проводити нервово-психологічну підготовку. Диференціювати завдання.
ПІ	Аналіз порушень та їх наслідки	Задачі корекційної роботи	Засоби корекційної роботи
Ірина	Порушення усного мовлення (алалія), обмежений запас слів, знижений інтелект. Емоційна нестійкість, нестабільність психічних процесів. Порушення стрункості та послідовності мислення, низька здатність до самоаналізу.	Коригувати психофізичну діяльність, розвивати усне і писемне монологічне мислення. Розвивати понятійне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати.	Формувати семантичний бік мовлення. Розвивати вміння логічного мислення. Застосування спеціальної наочності, уникати конфліктних ситуацій. Заохочувати до накопичення і позитивної зміни властивості особистості. Проводити нервово-психологічну підготовку, використовувати рольові ігри, моделювання ситуацій. Диференціювати завдання.
Андрій	В основному інтелект збережений, але спостерігаються значні розлади в емоційній сфері, поведінці, виникає дратівливість, підвищена збуджуваність. нестабільна активність, швидко втомлюється.	Коригувати психічні процеси. Розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення. Підвищувати пізнавальну активність, якість уваги, тренувати пам’ять.	Чітка мотивація навчальної діяльності, диференціація завдань з метою запобігання психічного і фізичного перевантаження. Обов’язкова нервово-психологічна підготовка. Застосування методу емпатії, використання імітаційних ігор. Застосування наочності. Уникати конфліктів, створення ситуації доброзичливого, довірливого спілкування. самоаналіз.
ПІ	Аналіз порушень та їх наслідки	Задачі корекційної роботи	Засоби корекційної роботи
Сергій	Обмежений словниковий запас. недорозвиненість усного мовлення, нестабільна увага, зниження пам’яті. порушення стрункості та послідовності мислення. Недостатня сформованість навичок читання вголос.	Збільшувати словниковий запас. Коригувати усне мовлення, розвивати навички читання вголос, вміння «слухати себе». Розвивати критичне мислення, довготривалу пам’ять	Формувати семантичний бік мовлення, розвивати асоціативну пам’ять. стимулювати і підтримувати ініціативу. використовувати рольові ігри, проводити нервово-психологічну підготовку. заохочувати до вивчення віршів, читання творів. Усні види роботи диференціювати.
Анатолій	Зорові вади. Порушення писемного мовлення (аграфія), в минулому. Затримка психічного розвитку. Зниження пізнавальної активності, дуже швидка стомлюваність (на 10-15 хвилині уроку). Біль у хребті, незручність при сидінні. Емоційно-вольові розлади, зниження самокритики, ейфорична поведінка.	Коригувати психофізичну діяльність. Підвищувати пізнавальну активність. Розвивати наочно-образне та абстрактне мислення. Запобігати швидкому фізичному та психічному виснаженню. Коригувати емоційно-вольову сферу.	Постійно слідкувати за поставою, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, проводити фізпаузи. Проводити нервово-психологічну підготовку. Застосування наочності, регулювання навантаження під час уроку, обов’язкова диференціація класних і домашніх завдань. Робота з тестами. Самооцінка, самоаналіз, робота в парі, систематична словникова робота, аналіз помилок в письмових диктантах і переказах..

Спільний проект-дослідження на тему:

«Риторика. Виступ із доповіддю. Щастя. Як ми його розуміємо»

Мета проекту: дослідити і розкрити поняття «щастя» у власному розумінні, співставляючи сутність цього поняття із суспільною думкою.

Задачі: удосконалювати вміння складати ораторські промови, користуючись основними правилами побудови публічних виступів та виражальними засобами риторики. Розвивати навички орієнтування в інформаційному просторі, навички критичного мислення та усного монологічного мовлення. Вчитися долати страх, нерішучість, нервовість за трибуною, промовляти з чіткою дикцією, вміло користуватися жестами та мімікою під час виступу. Удосконалювати навички самостійної і групової роботи.

Оволодіювати навичками самоконтролю, саморефлексії, взаємоконтролю, взаєморефлексії. Коригувати психічну та фізичну діяльність дітей: розвивати дрібну моторику кінцівок, м’язи рук, артикуляційний апарат: підвищувати пізнавальну активність, стимулювати розвиток інтелекту, виправляти емоційно-вольові розлади. Виховувати любов до слова, рішучість, доброзичливість, взаємоповагу, почуття колективізму.

Таблиця 4.

Етапи підготовки і захист проекту

№ п/п	Етапи діяльності	Зміст діяльності		Способи організації взаємодії
№ п/п	Етапи діяльності	Діяльність учнів	Корекційна діяльність учителя	Способи організації взаємодії
Урок №1	Підготовка. Визначення теми і мети проекту.	Учні обговорюють, шукають інформацію.	Вчитель оголошує задум, мотивацію (малює «дерево») допомагає у постановці завдань. Слабким учням пропонує джерела пошуку інформації.	Навчальний діалог.
Урок №2	Планування: 1) визначення джерел збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів (виступ, альбом). 2)установлення критеріїв оцінки результатів і процесу.	Формулюють задачі (загальні та індивідуальні), виробляють план дії.	Коректує, пропонує ідеї (скористатися інтернетом), висуває пропозиції.	Спільне визначення мети діяльності.
Урок №3	Збір інформації. Робота з літературою, спостереження, тренінг, психологічне анкетування, експеримент.	Збирають інформацію, беруть участь у психологічному анкетуванні на уроці психології, тренуються, створюють експеримент.	За діяльністю найсильніших (Конюхова А., Петров А.) - спостерігає: За діяльністю середніх (Петров С., Андрєєва К., Малахова І.) – непрямо керує: Слабким (Орєхов О., Драганова О., Шелепаєв А.) - допомагає.	Добір навчального матеріалу (об’єднання в групи).
Урок №4	Аналіз інформації Формування висновків, які увійдуть до «Скарбниці думок»: Щастя - це…	Аналізують інформацію, визначають провідну ідею власного виступу.	Коректує, спостерігає, радить: слабкішим – допомагає.	Створення дітьми тексту виступу, оформлення роботи.
Урок №5	Презентація Захист проектів, колективний аналіз. Упорядкування альбому-результату спільного проекту	Презентують проекти та разом зі вчителем обговорюють, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.	Аналізує та обговорює разом з дітьми.	Рефлексія. Участь дітей в оцінці проекту. Самоаналіз, взаємоаналіз.

Конспект уроку-презентації на тему: «Виступ із доповіддю «Щастя як ми його розуміємо?»

Мета уроку: виступити із доповіддю, користуючись виражальними засобами риторики, вплинути на почуття слухачів.

Задачі уроку: навчитися долати нерішучість під час публічної промови, мати спокійний і впевнений тон, промовляти з чіткою дикцією; розвивати навички правильної орфоепічної вимови, вміння користуватися виразними мовними засобами, жестами та мімікою; коригувати мовленнєву діяльність дітей; виховувати почуття поваги до інших людей, взаєморозуміння, самокритичність, любов до рідного слова.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок.

Обладнання. Оформлення дошки нагадує епоху Древньої Греції (намальовані дві античні колони). Посередині дошки тема і епіграф Г.Сковороди. ліворуч зображено дерево, що уособлює мету і структуру виступу. Праворуч – «скарбниця думок». Посередині класу – трибуна. Парти розташовані півколом, є телевізор та відеоплеер. На партах – роздатковий матеріал (задачі уроку).

Хід уроку

I. Вступне слово вчителя. Оголошення теми урока

Любі друзі! Протягом певного часу ми вивчали ораторське мистецтво, прихиляючись серцем і розумом до невичерпного джерела красномовства.

Сьогоднішнє заняття завершує нашу подорож у дивосвіт «цариці душ» , «княгині мистецтв», яка вдавнину входила до семи вільних наук і дарувала творчій людині ключі від щастя. Ми, сучасні люди, також бажаємо бути щасливими, тому сьогодні спробуємо осягнути це поняття.

Отже, темою уроку є виступ із доповіддю на тему: «Щастя. Як ми його розуміємо?»

(Учні записують тему в зошиті)

Результатом є створення спільного проекту, який буде складатися із скарбниці ваших думок і матеріалів промов.

II. Актуалізація опорних знань. Визначення мети, задач уроку. Евристична бесіда.

Вчитель Античні оратори образно порівнювали промову з деревом. Ми малювали його на першому уроці. Що уособлює воно?

Учні за допомогою мовних засобів, виразного, правильного мовлення, тону, жестів, міміки (листочків) ми формуємо ідеї (гілочки). Це – складові поняття «щастя». Вони розкривають тему. Виступ узагальнений основною думкою, а її висвітлення є метою промови (коріння).

Вчитель. Отже, яка мета роботи?

Учні Головна мета – донести свої думки до слухачів, вплинути на їх почуття, емоції, переконати.

Вчитель Давньоримський красномовець Цицерон говорив, що найкращий оратор той, що словом і повчає, і дає насолоду, і справляє враження. Але для досягнення цієї мети ми ставили ряд важливих задач. Згадаймо їх.

Учні звертаються до листів, які лежать на партах, формулюють задачі уроку.

Вчитель. Кожний з вас ще на початку роботи над проектом визначив одну-дві найсуттєвіші задачі. Отже, налаштуйтеся на їх виконання під час виступу.

III. Перевірка домашнього завдання. Інтерактивна гра-змагання. Інтелектуальний брейн-ринг.

1. Інструктаж . Робота зі скоромовкою

Вчитель. На самопідготовці ви повинні були опрацювати дві статті з історії риторики, скласти тези. Письмова робота оцінена заздалегідь, але у кожного з вас є можливість покращити свій результат.

(Діти розбиваються на дві команди – Сократи і Цицерони. Команди по черзі одна одній задають по чотири запитання. Кількість балів, яку отримала команда, кожний її член додає до попередньої оцінки. За одну правильну відповідь команда отримує один камінець, відповідно один бал).

2. Гра «Сократи проти Цицеронів»

3. Підсумки гри. Рефлексія. Обговорення результатів.

4. Робота зі скоромовкою

Вчитель. Удома ви повинні були повторити правила розстановки розділових знаків при звертанні та в складних реченнях. Зараз ми згадаємо ці правила.

(На дошці записана скоромовка. Учень розставляє розділові знаки).

Вчитель . Який грецький філософ, оратор мав фізичні вади?

Учні . Демосфен був людиною, маленькою на зріст, мав слабкий голос, погану дикцію, нервово посмикував плечем.

Вчитель. Що робив Демосфен, аби подолати ці недоліки?

Учні . За порадою свого друга, грецького актора Сатира, Демосфен вдавався до щоденної роботи, спрямованої на подолання своїх фізичних вад. Щоб розвинути голос, він набирав у рот камінців і виголошував промову на березі моря, намагаючись заглушити шум води. Риторика згодом стала його покликанням і принесла ораторові велику славу.

Вчитель. А тепер повернемося до скоромовки. (Учень читає речення, правильно інтонуючи його, пояснює пунктограми. Діти чітко, швидко, виразно читають скоромовку)

5. Оцінювання результатів.

6. Нервово-психічний відпочинок

Вчитель. У скоромовці говориться про товаришування. Давайте посміхнемося один до одного, доторкнемося до вуха товариша, стиснім один одному руку.

IV. Основна частина. Виступ. Аналіз та самоаналіз виступів.

1. Постановка завдань.

Вчитель. «Одна справа – знайти витоки Нілу і план лабіринту, а інша - розуміти суть щастя» - писав Григорій Сковорода.

Отже, зараз кожний з вас висловить своє розуміння поняття «щастя».

Завдання до слухачів: прослухати доповідь, виділити і сформулювати основну думку промови товариша. Ці думки будуть покладені до «скарбниці».Також необхідно вміти проаналізувати і оцінити виступ однокласника.

2. Слухання виступу Конюхової Ганни.

§ Аналіз та самоаналіз виступу.

§ Формулювання основної думки «В усі часи існувало два тлумачення поняття «щастя»: щастя – задоволення і щастя – обмеження власних потреб» (Фіксується на дошці, у «скарбниці думок»).

§ Оцінювання виступу (з урахуванням підготовки до нього; рівня самостійності, творчості, систематичності).

3. Слухання виступу Петрова Андрія.

§ Аналіз виступу (чи впорався з основною задачею?)

§ Формулювання ідеї: «Щастя – це духовна краса», додавання цієї думки до скарбниці.

§ Оцінювання результату.

4. Нервово-психологічний відпочинок.

Повідомлення вчителя. Цікаво знати, що за результатами тесту «Чи вмієте ви бути щасливими?», що був проведений на уроці психології, Андрій, Ганна та Сергій – цілком щасливі люди. Вони хоробрі, впевнені в собі, цілеспрямовані. А найбільшу кількість балів за тест отримав Толік. Він - суцільний оптиміст. Психологи радять йому бути відповідальнішим, серйознішим.

5. Слухання виступу Шелепаєва Анатолія.

§ Покладення основної думки «Щастя – це оптимізм» до «скарбниці думок».

§ Аналіз виступу, оцінювання.

6. Нервово-психологічний відпочинок.

Повідомлення вчителя. За результатами тестів шкільного психолога, Сашко, Катерина, Олена, Ірина щасливі наполовину. Вони ще шукають себе. Психологи радять вам бути впевненішими в своїх силах.

7. Слухання виступу Грєхова Олександра.

§ «Скарбниця думок» доповнюється ще однією думкою: «Щастя – це краса».

§ Аналіз промови, оцінювання.

8. Фізхвилинка.

Звучить музика «Звуки природи». Фізхвилинку проводить учениця Конюхова Г.

а. Вправа «Павучок плете павутиння».

б. Вправа «Птахи дивуються».

в. Вправа з морськими камінцями.

«Потріть камінь», «Доторкніться до природи» (покласти камінець на парту і торкатися по черзі носом, підборіддям, лівим, правим плечем).

г. Психологічна релаксація.

(На екрані телевізора з’являються відеофайли осінньої подорожі до заповідника Асканія-Нова. Старшокласники згадують свій відпочинок, діляться враженнями).

9. Слухання виступу Андрєєвої Катерини.

§ Аналіз, оцінювання.

§ Основна думка «Щастя – у самовдосконаленні».

10. Промова Драганової Олени.

§ Аналіз, оцінювання.

§ Основна думка «Щастя – це тепло родинного затишку».

11. Виступ Малахової Ірини.

§ Аналіз, оцінювання.

§ Основна думка «Щастя – віднайти щасливу зірку, знайти своє призначення».

12. Слухання доповіді Петрова Сергія.

§ Основна думка «Щастя – це здоров’я»

§ Аналіз, оцінювання.

V. Рефлексія. Обмін думками.

Вчитель звертає увагу учнів на дошку («Скарбниця думок») та на альбом з творчими роботами (виступами).

На дошці:

Скарбниця думок

Щастя – це поняття філософське.

Щастя – це духовна краса.

Щастя – це оптимізм.

Щастя – це краса

Щастя – це самовдосконалення.

Щастя – це родина.

Щастя – це знайти своє покликання.

Щастя – це здоров’я.

Обмін думками. Евристичне спостереження.

Вчитель

– Звернімося до нашого дерева. Чи дісталися ми наших скарбів, думок, наших перлин, нашого коріння?

– Чи віднайшли ключ до щастя?

– Чи пізнали всю скарбницю корисних думок?

(Учні роблять висновок, що кожний віднайшов свою думку в скарбниці, а спільна робота допомогла розкрити найглибший зміст цього поняття. Діти підсумовують, що це – поняття суб’єктивне. Вчитель демонструє альбом і зазначає, що виконано і досягнуто не тільки мети даного уроку, а й усього проекту).

I. Заключне слово вчителя

У західній частині Ірландії є замок Бларні. Сюди приїжджають близько чверті мільйона людей на рік і всі з однією метою: піднятися на одну з веж і поцілувати камінь, що розташований на висоті сорока метрів. Легенда стверджує, що так, навіть ризикуючи своїм життям, люди отримують дар красномовства.

Ви не ризикували життям, але оволодіння цим мистецтвом – не така легка справа. Сьогодні кожен з вас продемонстрував свої вміння, силу характеру. Дійсно, ми дістали коріння: добре виступили, створили спільний проект, захистили його. І мені дуже радісно, що немає серед вас людини, яка дивиться на світ через призму чорних окулярів.

II. Пояснення домашнього завдання.

Написати міні-твір на тему: «Здоров’я всьому голова»

На допомогу слабким дітям учитель подає план (орієнтовний) твору, опорні слова, додаткову літературу.

Позакласний захід

Літературно-музична година

"До Лесиного віночка"

Мета. Задачі: поглибити знання дітей про життєвий і творчий шлях української поетеси Лесі Українки, вшанувати її пам’ять; розвивати сенсорну сферу дітей, активізувати процеси мислення, уяви, розвивати творчі здібності, емоційно-вольову сферу, моторику і кінестетичну систему, коригувати і вдосконалювати мовлення дітей (а саме артикуляційно-дикційний апарат); вчити дітей упевнено почуватися в різних видах творчої діяльності; виховувати любов до рідного слова, історії України, закладати основи загальної культури; викликати у школярів переживання естетичної насолоди, гарного настрою, відчуття радості від спілкування з літературою та мистецтвом.

Вікова категорія: 6-11 класи

Обладнання: зал прибраний до свята. Портрет Л.Українки, прикрашений рушниками, квітками; книжкова виставка творів Лесі Українки та Олени Пчілки, на дошці ліворуч – малюнки дітей «До Лесиного віночка» (творчі ілюстрації до праць поетеси); праворуч – газета: випуск, присвячений 135-річчю з дня народження Л.Українки. В центрі – епіграф, тема свята, ілюстрація до віршів та поем Л.Українки. Діти одягненні в українські костюми.

Хід уроку

1. Ведучій (учень)

У нашім залі на столі

Портрет стоїть у рамі

Він всім знайомий –

І мені, й татусю, й мамі.

З портрета дивиться на нас

Землячка – поетеса.

Це – гордість нашої землі, нескорена, незламана Леся.

2. Вчитель.

135 років тому, на Волині, у Новоград-Волинську (нині це Житомирщина), у сім’ї Косачів народилась донька Лариса.

Синьоока, білява дівчина (показує портрет Лесі в дитинстві), з душею гордою і ніжною, серцем лагідним і чистим, характером сильним, волею незламною.

Мама називала її Лесею.

Учень

Батьки Лесі переїхали до Луцька на Кафедральну вулицю, де й досі стоїть цей будинок (показує фото). А навпроти збереглося дерево, під розкішними кронами якого любила відпочивати Леся. Коли їй виповнилося 9 років, дівчина почала писати вірші.

Вчитель.

Тане світ і дзвенять струмочки на початку весни. Леся дуже любила весну, коли все співає, цвіте. Про це вона писала в своїх віршах.

Вірші читають діти.

1. 9кл	Стояла я і слухала весну, Вона мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла.
2. 9кл	Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки. Вона летіла хутко, мов стокрила, З нею вслід – співучії пташки.
3. 8кл	Уже весняне сонце припікає, Вже й сон-трава перецвітати стала, Вже з вірою поприлітали гості. Он жовтими пушинками Вже плавають на чистім плесі каченята.

Вчитель.

Леся Українка дуже любила вишиванки, сама вишивала. (Показує портрет Лесі в дитячі роки в українському костюмі). В 6 років вона навчилася вишивати і вже тоді задумала вишити батькові сорочку. Ще маленькою Леся любила народні ігри, забави. Вона разом з братами і сестрами брала участь в народних святах. Всі вони вдягалися в українські костюми, разом з іншими дітьми співали пісні, грали в народні ігри.

Народна гра. Хоровод.

Пісня «Ой дівчино, чия ти?»

Учень

Як гарно та ніжно Л.Українка пише про дитину в своєму вірші «На зеленому горбочку»

Учениця (6-й кл)

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка.

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати?

Вірші були такі гарні, що їх почали друкувати. Свої вірші дівчина підписувала так: «Леся з України». Дуже любила Леся українську природу. Послухайте вірші Лесі Українки про ніч і струмок.

(Звучить повільна красива мелодія)

Учениця (7-й кл)

Ніч

То була тиха ніч-чарівниця,

Покривалом спокійним, широким

Простелилась вона над селом.

Прокидалась край неба зірниця,

Лебідь сплескував білим крилом.

Учениця (6-й кл)

Струмок

З гір на долину

Біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю,

Всі гатки, всі запруди,

Що загатили люди, -

Бо весняна вода,

Як воля молода!

І до білої хатинки

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Учень,

Лесина матуся співала своїй донечці пісні. Леся Українка теж складала колискові пісні. Одна з них «Місяць яснесенький». Музику до неї написав композитор Я.Степовий.

Виконується колискова

«Місяць яснесенький» під музичний супровід.

Вчитель,

Леся Українка ніколи не вчилася в школі, але була дуже освідченню людиною. Всього її навчила мати. Леся знала вісім іноземних мов, дуже гарно грала на фортепіано.

Учениця (10-й кл)

Зачитує свою творчу роботу-реферат «Спогади сестри Лесі – Ольги Косач» (демонструє фотографії сім’ї Лесі Українки).

Вчитель,

Розповідає дітям про Олену Пчілку.

Учень,

Читає один із віршів Олени Пчілки.

Учениця (10-й кл)

Доповідь «Як я розумію образ Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня».

Вчитель.

Підсумовує думки доповідача: «Лісова пісня» - справжня легенда про вічне кохання. Вона доводить, що кохання не можуть знищити людські примхи, зла воля або навіть жорстокість.

Інсценування (уривок з «Лісової пісні» - діалог Мавки з Лукашем).

Вчитель.

Леся Українка прожила тяжке життя. Коли їй було 11 років, вона застудилася на святі Водохреща і захворіла на туберкульоз кісток. Все життя вона мучилась, страждала, але стійко переносила всі муки, шукала свою стежку в житті. Українська Жанна д’Арк, чесна, безкомпромісна поетеса пише такі вірші:

Учні (10, 11 кл) «Досвітні огні»

«Contra spem spero!»

«Мріє, не зрадь!..»

Вчитель.

Струни поетичної ліри Л. Українки не раз озивалися ніжними, сокровенними тонами: інтимна лірика поетеси складає цілу збірку «Хвилі моєї туги» 1891р.

В її житті було кохання, але нещасливе.

Учениця (11-й кл) Доповідь «Інтимна лірика Лесі Українки»

Нестор Гамбарашвілі, ровесник Лесі, з яким вона дружила, згодом листувалася, одружився з іншою жінкою. Леся присвятить йому такі рядкі:

Не дорікати слово я дала,

І в відповідь на тяжку постанову

Ти дав колючу гілочку тернову.

Без жаху я в вінок її вплела,

Рясніше став колючий мій вінок

Учень (10-й кл)

З Сергієм Мержинським, революціонером-демократом, Леся познайомилась влітку 1897р. в Ялті. Лесю мучив туберкульоз кісток, Сергія – сухоти. Молоді люди щиро покохали один одного. Мержинський був людиною інтелігентною, висококультурною. Леся ставиться до нього з великою ніжністю і любов’ю. ось що вона пише йому в листі:

Читання ученицею (9-й кл) «Твої листи..»

(Звучить лірична мелодія)

Вона не хотіла вірити, що 30-річний Сергій помирає. 1901р. Леся їде до Мержинського і доглядає за хворим. Однієї січневої ночі, сидячи біля ліжка смертельно хворого, Леся написала поему «Одержима».

(Звучить сумна мелодія)

Учень (11-й кл)

Йшов мокрий сніг, вітер рвучко жбурляв великими сніжинками, і вони танули, не долітаючи до землі… Тануло й Сергієве життя …

Учениця (11-й кл) «Все, все покинуть…»

Вчитель.

Сергія Мержинського не стало 3 березня 1901 року. Вступала в силу весна, Леся боролась з відчаєм, відчувала себе окраденою лихою долею.

Дівчата співають «Цвіте терен»

Вчитель.

Але ніколи Л. Українка не втрачала сили духу. Навіть в останні роки життя виходили з-під твердої, впевненої руки поетеси твори, сповнені мужності:

Хто вам сказав, що я слабка?

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука,

Чи пісня й думка кволі?

Учень (9-й кл)

Читає вірш М.Рильського, присвячений пам’яті Лесі Українки.

Слово вчителя

Український народ вшановує пам’ять Лесі Українки: її ім’ям названі площі, бібліотеки, вулиці, проспекти, пам’ятники і скульптури в різних містах нашої країни (демонструються фото). До 100-річчя з дня народження поетеси була випущена медаль з її зображенням.

І сьогодні ми цим заходом в нашій школі вшановуємо пам’ять тої, що незломлена, що з цілковитим правом може приймати всенародну вдячність і любов.

Урок розвитку комунікативних умінь і навичок

Однією із найважливіших задач у роботі з дітьми, які мають особливі потреби, є розвиток комунікативних умінь і навичок. Корекційна спрямованість уроку української мови полягає у тому, що за мету вчитель ставить удосконалення комунікативних вмінь та навичок учнів з обмеженими психофізичними можливостями; розвиток пам`яті, логічного мислення, мовлення, уваги; коригування проявів емоційно-вольової сфери, звуковимови, розвиток мотиваційної сфери, фонетико-фонематичного сприйняття, слуху, почуття ритму, координації рухів, індивідуальних особистісних здібностей.

Характеристика порушень:

недостатній рівень сформованості пізнавальних процесів, концентрації та обсягу уваги;обмеженість навчальних знань і умінь;

порушення читання та письма, зумовлене загальним недорозвиненням мовлення;

фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення, порушення темпу, ритму, тембру голосу;

є діти із синдромом стертої форми дизартрії;

порушення саморегуляції, соціальних і комунікативних форм поведінки; недостатня сформованість навичок спілкування;

порушення емоційно-вольової сфери, швидка втомлюваність;

порушення зору;

порушення у роботі ендокринної та серцево-судинної систем.

Урок розвитку комунікативних умінь і навичок:

твір-роздум про вчинки людей

Дидактична мета: вдосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння сприймати текст, усвідомлювати тему й основну думку тексту, тип мовлення;мовленнєво-мислительні вміння стисло і грамотно створювати власні роздуми про вчинки людей.

Розвивальна мета: розвивати творчі здібності дітей, поширювати словниковий запас; формувати вміння самостійно й/або за допомогою вчителя знаходити причинно-наслідкові зв¢язки, узагальнювати; сприяти розвитку вмінь перемагати труднощі й боязкість за допомогою творчих завдань.

Корекційна мета: вдосконалювати комунікативні вміння та навички учнів з обмеженими психофізичними можливостями; розвивати пам¢ять, логічне мислення, мовлення, увагу; коригувати прояви емоційно-вольової сфери, розвивати мотиваційну сферу, фонетико-фонематичне сприйняття, коригувати звуковимову, розвивати слух, почуття ритму, координацію рухів, індивідуальні особистісні здібності.

Виховна мета: виховувати почуття доброти, чуйності, розвивати емпатію. Навчати дітей спілкуватися та дружити в колективі.

Презентація

Хід уроку

1. Нервово-психологічна підготовка

Давайте привітаємо гостей.	Повернутися обличчям до гостей, нахилити голови.
З яким настроєм ви прийшли на урок? Які емоції відчуваєте?	Демонстрація смайлів.
Отже, загальний настрій можна виразити за допомогою такого сонечка.	Прикріпити сонечко до хмаринки.
Тоді посміхніться один одному.

2. Мотивація. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми будемо удосконалювати вміння слухати та сприймати текст-розповідь, визначати його головну думку. Навчимося давати оцінку вчинкам людей, отже складати твори-роздуми про вчинки людей. Також будемо розвивати мовлення, мислення, пам¢ять, тренувати прояви емоцій.

- Отже, урок розвитку комунікативних умінь і навичок. Що таке комунікація?(спілкування, вміння виражати свою думку, вміння слухати і сприймати думки інших людей).

- Таким чином, ми повинні працювати дружно, якщо треба, допомогти один одному. За умови такої праці в кінці уроку ми складемо невеличку презентацію, плід нашої спільної роботи-прикрасимо дерево плодами.

3. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

Які типи текстів ви знаєте?

На яке питання відповідає роздум?

З яких частин складається твір-роздум?

4. Сприйняття нового матеріалу.

Увага-новий матеріал. Подивіться на схему і скажіть: « З яких частин складається твір-роздум про вчинки людей?»

Яку дію людини можна назвати вчинком? Узагальнимо поняття «вчинок» (читання з дошки)

Як ви думаєте, чи треба давати оцінку вчинкам людини?

Як ви оцінюєте вчинки, коли люди навмисне не говорять правду?

5. Ваші думки підтверджує і народна мудрість. Прислів¢я розсипалось.Складіть його, прочитайте. (Діти зачитують речення. Останнє речення «Дерево красне плодами, а людина-ділами»)

Знайдіть в цій групі прислів¢їв одне зайве.

Поясніть, як ви розумієте це прислів¢я? Поясніть значення слова КРАСНИЙ.

6. Рольова гра «Асоціативний кущ». Назвіть слова-асоціації, які виникають, коли ви чуєте слово

Життя (дерево)

Останній

7. Оповідання, яке ми почуємо, написано за мотивами твору О.Генрі «Останній листок»

8. Словникова робота.

Плющ

марево

Фізхвилинка.

9.Проблемні питання перед читанням тексту. Записані на білій дошці.

10. Читання тексту

1. Чому життя Дівчинки було під загрозою?

2. Хто врятував життя Дівчинці?

3.Чому помер Художник?

4.Чи завжди треба говорити правду? (справедливість і милосердя)

5. Сформулюйте риси характеру, притаманні Художникові. (Який був Художник? Учні називають риси характеру. Двоє учнів чіпляють на дошку карточки, на яких вказані риси характеру художника)

_______________________________________________

6. Яка головна думка твору?

7. Придумати і записати заголовок до твору.

( Письмова робота)

10. Робота над створенням власних висловлювань.

ü Зараз ви напишете невеличкий твір-роздум про вчинок Художника.

(аудіо)

(Додаткова допомога на окремих картках.)

11.Людське життя можна символічно зобразити у формі дерева. А тепер ми прочитаємо наші міркування і складемо презентацію. Кожна робота-є плід вашої праці. Отже, слухаємо товаришів.

Зачитують твори, редагування, складання дерева життя.

12.Узагальнення вивченого . Хвилинка релаксації.

(аудіо) . Я читаю свій твір.

Життя – дивна штука! Іноді хтось потребує одного лагідного слова, щоби забути образу і витерти сльози, або від одного листка може залежати чиєсь життя. Тож будьмо уважними до людей, що нас оточують! Озирнімося навколо себе, може, комусь зараз потрібна допомога, хтось потребує підтримки, привітного слова, теплого співчуття. Тільки той, хто небайдужий до чужої біди, може називатися Людиною.

13.Самооцінка діяльності за допомогою карток. Визначення емоційного фону, настроїв дітей. Смайлик.

О. Генрі «Останній листок»

У кімнаті біля вікна лежала тяжко хвора дівчина. День у день палало її маленьке тіло,а за вікном скаженів холодний осінній вітер. Сьогодні він обірвав з плюща майже все листя. Лише на гілочці, що притулилася до сірого вікна, кілька тендітних листочків ще трималось…І -ось новий порив вітру залишив єдиний листочок. Такий тендітний і тремтливий-він ніби дрижав від холоду. «Якщо завтра цей листочок опаде, я помру»,-в гарячковому мареві подумала дівчинка.

Прокинувшись вранці, вона почула той же стогін вітру. Бідолаха глянула у вікно- але…диво! Листочок не опав. Він цупко ухопився за життя, за гілочку. Я житиму! Житиму! Надія охопила серце дівчини.

Скоро вона стане на ноги, і буде радіти кожному дню. Але радість буде неповною, бо дівчина дізнається -помер ії сусід-художник, який жив поверхом нижче. Він знав про хворобу маленької сусідки і дуже жалів її.

Але дівчинка ніколи не дізнається , що саме він того пізнього вечора під холодними поривами вітру намалював на її вікні останній листочок. А потім простудився і помер. Життя дівчини врятоване: навесні плющ під її вікном укрився рясним зеленим листям.

Руханка «Австралійський дощ»

В Австралії піднявся вітер (терти долоні) ш-ш

- Починає накрапати дощ (пальці) ч-ч-ч

- Дощ посилюється ( по грудях) п-п-п (губи)

- Починається справжня злива ( ноги) ц-ц-ц

- А ось гроза, справжня буря (тупотіння ) д-д-д

- Але що це? Буря почала вщухати (ноги) ц-ц-ц

- Злива перетворюється на дощ (по грудях) п-п-п

- Рідкі каплі падають на землю ( пальці) ч-ч-ч

- Вщухає вітер (долоні) ш-ш-ш

- З’являється сонечко (руки догори) о-и

Фотозвіт уроку

Вечір пам`яті запорізької поетеси Марини Брацило

«На початку 90-х до рук моїх потрапили перші (для мене) вірші Марини Брацило,-згадує запорізький поет Григорій Лютий.- Пам'ятаю, тоді вразив такий її рядок: «Ти шукав до підкови коня». Людина, далека від поезії, одразу зауважила б, що все відбувається навпаки – шукають підкову, коли є кінь, або був би гривастий, а підкова вже знайдеться. Але, як каже Ліна Костенко, «Поезія – це завжди неповторність, якийсь незнаний дотик до душі». У Марини не просто вірші, а саме Поезія! Неповторна, яка бере за душу, не залишає нікого байдужим після прочитаного..."