Теплий травневий день...
Ласкаве сонцесяєво торкається наших облич, вливає у долоні легкий струмінь весняного тепла...
Ми, учні та вчителі школи-інтернату, запам'ятали цей день як день Вишиванки.
Два кольори на полотні сорочок та ціла палітра яскравих барв на усміхнених обличчях єднають нас із духовними й матеріальними скарбами українського народу.
Вишиванка — поема життя, закодована вічність в узорах.
Їй ніколи нема забуття: Геній Роду не стерти на порох!
Ми первинні, як сонце й вода. Колисала нас люля жар-птиці.
Україно, ти знов молода — Невичерпна духовна криниця.
Лель-Анатолій Загрудний.
Немає коментарів:
Дописати коментар